караючий

караючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до карати. || у знач. прикм. Караюча десниця.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "караючий" в других словарях:

  • караючий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • варуна — и, ж. У ведичній релігії – усезнаючий та караючий грізний бог суддя та бог неба, пізніше – божество водної стихії, неба та землі …   Український тлумачний словник

  • наказуючий — ча, че, Пр. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до наказувати. 2. Караючий. Наказуючой рукы пана бояли ся вшыткы …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»