- караючий
- -а, -е.Дієприкм. акт. теп. ч. до карати. || у знач. прикм. Караюча десниця.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
караючий
Смотреть что такое "караючий" в других словарях:
караючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
варуна — и, ж. У ведичній релігії – усезнаючий та караючий грізний бог суддя та бог неба, пізніше – божество водної стихії, неба та землі … Український тлумачний словник
наказуючий — ча, че, Пр. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до наказувати. 2. Караючий. Наказуючой рукы пана бояли ся вшыткы … Словник лемківскої говірки
